Про агресію диини
Як приборкати дракона
Злість – одне з тих почуттів, з яким нелегко справитися не лише дітям, але й дорослим. Трапляється, що дитину злить геть усе. Тоді агресія стає великою перепоною у стосунках з друзями, заважає вчитися, впливає на здоров’я та настрій.
Агресія дитини може проявлятися не лише у частих бійках, але і у постійному роздратуванні, невдоволенні, бурчанні, сварках. Тобто, у вербальній агресії. У будь-якому випадку, дитина чимось невдоволена, але виражати своє невдоволення у конструктивній формі не вміє.
Більше того, гнів може бути спрямований як на інших, так і на себе. Якщо у першому випадку дитина злиться і ображається на оточуючих людей, що є частим приводом для конфліктів. Тоді у другому випадку дитина наносить шкоду собі, принижується і навіть шкодить власному фізичному здоров’ю.
Обидва варіанти впливають на здоров’я дитини та її стосунки з людьми, що оточують. Погані стосунки викликають чергові приступи гніву, що руйнує здоров’я. Замкнуте коло, з якого іноді важко вийти. Дитина потребує підтримки і допомоги дорослих.
Звідкіля «ростуть ноги» агресії?
Перша причина – фізіологічні особливості і стан здоров’я. Наприклад, гіперактивну дитину дратує монотонна робота, з якою вона іноді зіштовхується при виконанні домашнього завдання. Дитина може потерпіти, але потім спалахує і руйнує усе. А потім почувається пригнічено… «Заспокоїлася!» – вважаємо ми, але то до наступного накопиченого гніву.
Друга причина – копіювання агресивних моделей поведінки у значимих дорослих, героїв мультфільмів, фільмів, комп’ютерних ігор. Не варто забувати, що дитина поки що вчиться тим моделям поведінки, що допоможуть вижити у світі. Якщо герою фільму вдалося стати героєм завдяки руйнівним діям та вбивствам – тоді це чудовий спосіб завоювати довіру в оточуючих, на думку дитини. Якщо в сім’ї вважається нормальним домагатися свого криком, бійками і пригніченням інших членів сім’ї – тоді дитині нічого не залишається, як засвоювати ті ж методи.
Третя причина – звичка пригнічувати важливі почуття, які виникають у певних ситуаціях чи за певних обставин. Адже злість – одна із базових людських емоцій, яка допомагає нам відстояти свої потреби. Ми проявляємо злість коли нам боляче, коли нас принижують і претендують на нашу автономію. Позбавлена можливості виражати свою злість дитина буде дозволяти оточуючим робити з нею що завгодно і не зможе сказати «Ні!». Пригнічення такого почуття, як злість, схоже на отруйну пігулку сповільненої дії, яку людина проковтнула. Тепер пігулка буде поступово отруювати внутрішні органи одне за одним: шлунок, серце, голову, міняти свідомість і сприйняття оточуючого світу.
Четверта причина – невміння виражати агресію. Для того, щоб лють не виплескувалася на оточуючих людей, як цунамі, варто навчитися конструктивно виражати свої почуття, відверто і спокійно попереджати про невдоволення, просити про допомогу й підтримку. Деяким людям поталанило автоматично перейняти такий цінний досвід вираження агресії від своїх батьків у дитинстві, а дехто навчився цьому усвідомлено.
Давайте розбиратися по порядку, що робити із агресією дитини?
- Якщо агресія пов’язана зі здоров’ям, то варто це обговорити з лікарем. Окрім обстеження і медичних рекомендацій важливий режим дня: потрібно вчасно лягати спати, у один і той час, висипатися, за годину до сну заспокоїтися. Краще буде спокійно поспілкуватися перед сном, почитати або послухати спокійну музику. Також важливо дотримуватися режиму у повноцінному та збалансованому харчуванні. За моїми спостереженнями, маленькі діти значно частіше влаштовують бійки на голодний шлунок. Це дорослий може потерпіти, а мала дитина їсти хоче, тому і злиться.
- Навчіть дитину визначати, що саме її злить і в яких випадках. Тоді вона навчиться розуміти свої потреби і заявляти про них. Не обов’язково одразу злитися, можна просто сказати. До речі, люди розмовляють та можуть вербально виражати свої почуття і заявляти про власні потреби, цікавитися почуттями і потребами іншої людини, підтримувати комунікацію. Мова – це більш цивілізований шлях вираження себе.
- Запропонуйте дитині зрозуміти ситуацію і побачити її з іншого боку. Адже кожна людина має право відчувати те, що вона відчуває, і робити те, що вміє. Однокласники також можуть бути засмученими, роздратованими, ображеними.
- Допоможіть дитині розділяти у свідомості два поняття: говорити про свої почуття, злитися у деяких ситуаціях – нормально, а от використовувати руйнівні моделі поведінки – шкодити собі й іншим. Важливо донести дитині, що вона у Вас хороша, розумна, а ось способам спокійного спілкування Ви можете її навчити.
Пропоную Вам гру, яка допоможе дитині управляти своєю агресією.
Гра по управлінню агресією: «Як приборкати Дракона?»
- Зупинися! Замри!
- Подихай! Декілька глибоких подихів наситять кров киснем і допоможуть організувати думки.
- Подумай! Можна задати собі декілька запитань: «Що мене злить?», «Що я можу зробити по іншому?». Або використати афірмації: «Я справлюся!», «Я заспокоюся!»
- Дій. Краще за все розмовою, де ти скажеш про своє незадоволення, вийдеш із приміщення, покличеш на допомогу або пошуткуєш.
Потрібно відпрацювати ці кроки декілька разів на практиці, а не лише на словах. Програйте можливі ситуації вдома або з іграшками.
І останнє. Управління своїми емоціями – це віртуозне вміння не лише для дитини, а і для дорослих. Для того, щоб дитина вміла справлятися зі своєю агресією, варто навчитися самим дорослим. Найкращий приклад – це мама і тато.
Інна Жмайло
Психолог. Психотерапевт.
FacebookViberTelegramWhatsAppPrint
