21.04.
Самостійна робота
Двадцять перше квітня
Самостійна робота
Підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька,
Пустельника та князя
1.Дати стверджувальну чи заперечну відповідь на питання.
1.Воєвода дорікав князю в тому, що владика зневажливо поставився до законів своїх предків.
2.Пустельник розповідав дракону про народні звичаї та обряди.
3.Пустельник написав повість про Люботин.
4.Дракон намагався знайти щасливе місце на землі.
5.Люди розпалили багаття перед печерою, щоб дракон виліз із неї на бій. 6.Талановитість дракона виявилася в тому, що він умів писати картини. 7.Князь найбільше боявся повстання народу.
8.На думку князя, вільнодумство є найбільшою небезпекою.
9.Пустельник вважав, що під час військових подій у першу чергу гинуть боягузи.
10.Настасія називала Грицька метеликом.
11.Князівна хотіла стати дружиною Кельбаса.
12.Лаврін, коли дізнався правду про поєдинок, почав проклинати князя.
2. У Давній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не чорнилом, а кров'ю», пов'язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона (за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав надзвичайно суворі покарання — смертну кару — за провини.
Вони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не наважувались і наступні правителі Греції.
3. Заповніть таблицю, зробіть висновок.
РИСИ ДРАКОНА ГРИЦЬКА
|
Драконяче |
Людське |
|
Поява на світ, зовнішній вигляд |
Ім'я, освіта, християнин, поет, поведінка, здатність до самопожертви заради блага інших, почуття вдячності до вчителя |
У дракона Грицька значно більше …
- Повторіть визначення понять:
• Підтекст , прихований, неявний сенс вислову, художнього оповідання, драматичної репліки, другий план сценічної ролі, що дають про себе знати непрямим чином.
• Алегорія (дав.гр. αλληγορ?α — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
- Наведіть приклади застосування підтексту й алегорії у творі.
Двадцять четверте квітня
Самостійна робота
Проблематика твору Ю.Винничука «Місце для дракона»
1.Подумайте над такими поняттями: добро і зло, вірність і зрада, окриленість душі та сіра буденність. Що вони означають? Як відносяться ці поняття до твору, який ми вивчаємо?
2. Розгляньте малюнок та складіть у зошиті подібну схему:
3. Прочитайте вірш, який склав дракон Грицько:
Коли осінній лист лaштується в дорогу
І гуси його кличуть зa собою,
Коли тумaн вінчaється з імлою
І поруч для розмов немa нікого,
Нaдходить смуток у плaщі рудому
І переслідує уперто й люто,
Вливa у спогaди гірку отруту
І не дaє розрaдити нікому.
Але тепер вaш обрaз, Пaнно світлa,
Як промінь, що крізь ночі проникaє,
Мені в очaх притьмaрених зaквітнув.
І про щaсливу днину пригaдaє,
Коли були ми тільки вдвох нa світі.
Тепер я сaм. Молюся і згaсaю.
4. Складіть літературний паспорт вірша:
Назва твору «Коли осінній лист лaштується в дорогу»
Автор дракон Грицько
Літературний рід лірика
Жанр елегія (ліричний вірш, пройнятий сумним
настроєм)
Вид лірики інтимна лірика
Провідний мотив перше кохання до князівни Настасії
Ідея допомогти князівні зрозуміти суть справжнього
почуття кохання
Віршовий розмір ямб
Художні засоби епітети: «гірка отрута», «щаслива днина», «в
очaх притьмарених»
метафори: «лист лaштується в дорогу», «тумaн
вінчaється з імлою», «нaдходить смуток»
порівняння: «вaш обрaз, Пaнно світлa, як
промінь»
звертання: «Пaнно світлa»
Цей твір можна назвати не просто казкою, а повчальною притчею. Адже його герої вчать нас багатьом речам. Лицарі виявляються зовсім не лицарями, і не має значення, що на них справжні яскраві обладунки. Люботинський князь, який має дотримуватися справедливості й бути взірцем для своїх підданців, виявляється зрадником. І зраджує він найсвятіше - довіру, дружбу. Князівна, шлюбу з якою домагаються лицарі, думає лише про себе.
Твір цей не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом,
несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
Гіркий досвід героя вчить нас: не можна побудувати справедливості
неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.
Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати.
