Психологічні маркери, що свідчать про суїцидальні думки дитини
ПСИХОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ, СУКУПНІСТЬ ЯКИХ МОЖЕ СВІДЧИТИ ПРО СУЇЦИДАЛЬНІ ДУМКИ ТА НАМІРИ ДИТИНИ
· знижений емоційний фон, різкі перепади настрою від ейфорії до відчаю;
· надмірна самокритика;
· почуття провини, яке проявляється у вибаченнях та активних спробах примиритися з тими, з ким дитина раніше мала суперечки;
· розмови про смерть, захоплення тематичною музикою, одягом із символами смерті (черепи, могили, надгробні плити тощо);
· тематика смерті може проявлятися у творах, спонтанних малюнках або як чорний гумор;
· дарування особистих речей, які раніше були значущими та дорогими для дитини;
· цікавість до родичів або людей, з якими було втрачено зв’язок, і примирливі розмови;
· самоушкоджувальна поведінка (шрамування, часті травмування, ознаки порізів на зап’ястках тощо).
· поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби;
· удавана веселість;
· жарти над власними емоціями;
· відстороненість, уникнення контактів з родиною та друзями;
· поява ризикової поведінки;
· зміни сну, брак енергії;
· відмова від їжі або переїдання;
· негативні репліки про себе;
· репліки про неможливість виходу зі складної ситуації;
· труднощі у подоланні щоденних проблем;
· втрата інтересу до власної зовнішності;
· погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе;
· підготовка або надсилання прощальних повідомлень;
· розроблення планів покінчити зі своїм життям;
· завершення поточних справ.
ЯКІ ПРИЧИНИ Й ЧИННИКИ МОЖУТЬ ПОСИЛИТИ СУЇЦИДАЛЬНІ ДУМКИ ТА НАМІРИ ДИТИНИ
Щоб краще розуміти дитину та її стан батьки, педагоги мають бути ознайомлені з причинами й чинниками, що можуть викликати в дитини суїцидальні думки та наміри й призвести до суїциду без надання відповідної допомоги. Ці причини можуть бути різними.
Умовно їх можна поділити на такі групи:
· проблеми в сім’ї (смерть одного або обох батьків, розлучення батьків тощо);
· проблеми, пов’язані з кризою становлення ідентичності підлітка;
· проблеми з навчанням;
· проблеми медичні (розлади психічного здоров’я: біполярний або тривожно-депресивний розлади особистості тощо).
дитини те, що вона сприймає як нестерпне, і її неможливість на це вплинути, наприклад, скандали між батьками, які дитина всіма силами прагне припинити, але не може нічого змінити – це одна з головних причин дитячих самогубств.
Серед інших причин:
· загострене проходження підліткової кризи;
· неприйняття вікових фізіологічних змін, незадоволеність своєю зовнішністю;
· хімічні залежності, які призводять до абстинентного синдрому або суїцидальних роздумів та дій у стані сп’яніння, неусвідомлення небезпеки в зміненому стані свідомості;
· самотність, відчуття самотності;
· депресія;
· низька самооцінка;
· розчарування в любовних стосунках;
· демонстративні маніпуляції та шантаж значущих дорослих задля отримання послаблень або особливих привілеїв;
· шантаж з боку зловмисників, погрози завдати шкоди рідним або друзям дитини;
· неприйняття колективом однолітків (учнівським колективом), рольові конфлікти;
· булінг та кібербулінг;
· участь у небезпечних іграх, “групах смерті”, які навіюють суїцидальні думки.
