Як повідомити про випадок булінгу
Діти, які переживають збройний конфлікт, часто зазнають високого рівня стресу, тривоги та страху. Ці фактори нерідко провокують агресивну поведінку, яка стає своєрідним способом вираження накопичених емоцій. Такі прояви можуть призводити до конфліктів у взаєминах з однолітками, що, у свою чергу, сприяє поширенню булінгу.
З метою виявлення рівня поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення росії в листопаді 2023 – січні 2024 роках було проведено загальнонаціональне репрезентативне дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року». Дослідженням було охоплено 5 576 учнів 5 – 9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.
За результатами дослідження, 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9% дівчат і 46,2% хлопців. З початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали мішенями булінгу.
Як зазначили опитані, основними приводами для булінгу були:
зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
особливості поведінки – надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
уподобання чи хобі (18,7%);
мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
Частина опитаних (14,7%) стикалася з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).
Викликає занепокоєння той факт, що в ряді випадків учителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого (на це вказали 19,6%).
Поряд з тим, у ситуації цькування більше половини постраждалих (59,4%) зверталися за допомогою, найчастіше – до батьків та вчителів. При цьому дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%. У той же час зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень щодо допомоги. Серед учнів 5 класів за допомогою зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.
За результатами цих звернень були виклики до школи батьків і кривдника, і постраждалого (12,4% випадків); в 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
Найефективнішим методом виявилося залучення практичного психолога закладу освіти (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас найліпші результати під час роботи з булінгом має поєднання різних методів одночасно.
Слід зауважити, що булінг – це не просто сварка чи конфлікт, а повторювані дії, які завдають болю, принижують гідність іншої людини та залишають негативний слід на все життя.
Як працювати з новою кнопкою «Повідомити про булінг»?
Булінг - це одне з ключових явищ, з яким необхідно боротися за допомогою синергії та партнерства здобувачів освіти, педагогів, адміністрації закладів освіти.
МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до вирішення проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.
1. Зайдіть на сайт АІКОМ та натискайте кнопку «Повідомити про булінг».
2. Реєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт.
3. Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
4. Натискайте кнопку «Продовжити» та підтверджуйте заяву.
5. Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
АЛГОРИТМ РЕАГУВАННЯ ДЛЯ ДИРЕКТОРІВ:
Кожен заклад освіти має обліковий запис на платформі АІКОМ, куди керівник/-ця закладу освіти має заходити щоденно. Зверніть увагу: поки що кнопка працює лише на АІКОМ і буде перенесена на АІКОМ 2 після офіційного запуску нової платформи.
Оберіть на платформі АІКОМ розділ «Заяви про булінг».
Перегляньте, чи є там нові заяви.
Якщо є відкрита заява: ознайомтеся з текстом та, відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу, потрібно скликати комісію. Використовуйте інформацію, зазначену дитиною або її батьками / іншими законними представниками, суто в інтересах дитини. Комісія ухвалює рішення, яких заходів ужити, щоб допомогти учнівству, а також, якщо потрібно, залучає шкільного психолога та поліцію.
Якщо є анонімна заява: ознайомтеся з текстом та дійте відповідно до наявної інформації. Якщо зазначено клас, у якому трапився булінг, то можна провести урок із психологом для цього класу та додатково обговорити з вчителями заходи щодо поліпшення атмосфери в класі.
Якщо клас не зазначено, то можна провести антибулінгові заходи для всієї школи. Світова практика протидії булінгу показує, що саме заходи всередині школи дають найкращі результати в протидії цькуванню.
Заповніть розділ «Коментарі» в заяві, щоб повідомити поліцію про заплановані та реалізовані кроки щодо вирішення конкретної ситуації.
Зверніть увагу, що через 24 години після створення заяви дитиною чи батьками / іншими представниками, її автоматично буде відправлено в обласне управління ювенальної поліції, яке залежно важкості ситуації відреагує згідно з чинним законодавством.
Відповіді на популярні питання
Чи може дитина анулювати свою заяву?
Так, дитина може це зробити, але керівнику/-ці закладу освіти рекомендовано в будь-якому разі повернутися до заяви та залишити коментар: які заходи було вжито, чи припинилися ситуації булінгу.
У якому вигляді залишати коментарі до заяви?
Коментарі можна залишати в довільній формі, адже головне, щоб працівники поліції могли бачити, що ви працюєте зі зверненням дитини.
Чи потрібно вживати додаткових заходів, окрім тих, що зазначено в цій інструкції?
Ні, керівники закладів освіти мають відреагувати на ситуацію згідно з чинним законодавством та зафіксувати всі свої дії, підтримати дитину та сприяти тому, щоб такі випадки не повторювалися знову в освітньому середовищі.
Чи потрібно дублювати в програму усні / письмові заяви батьків та дітей?
Ні, заяви подані в інших формах, не потрібно дублювати. Новий інструмент покликаний спростити взаємодію між закладами освіти та поліцією щодо розвʼязання проблеми булінгу, а також дати можливість дітям швидко повідомляти, а освітянам швидко реагувати на випадки булінгу.
