04.05.
самостійна робота
Четверте травня
Самостійна робота
Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури.
Персонажі – «двійники» (Шаріков – Швондер)
1.Дайте відповіді на питання експрес тесту:
1. Назвіть роки життя М. Булгакова.
а) 1891 – 1941
б) 1890 – 1940
в) 1891 – 1940
2. Де народився М. Булгаков.
а) у Києві
б) у Москві
в) в Одесі
3. Які риси характеру йому перейшли від батька?
а) працьовитість;
б) уміння завжди говорити правду;
в) енергійність та нескореність
4. Яку професію здобув М. Булгаков у Київському університеті?
а) учителя;
б) лікаря;
в) юриста
5. Хто з письменників був прикладом для наслідування для М. Булгакова?
а) Т.Г. Шевченко;
б) І.Я. Франко;
в) М.В. Гоголь
6. У якому творі М. Булгаков розповів про страшний експеримент над людиною?
а) «Біг»
б) «Собаче серце»
в) «Записки юного лікаря»
2. Цей науковий фантастичний експеримент, описаний у повісті
М.Булгакова, заснований на алегорії. Учений повинен нести відповідальність за свій експеримент.
Твір розглядається як алегорія трансформації всього радянського суспільства під час революції як застереження про небезпеку людського втручання у справи природи.
Повість «Собаче серце несе в собі чіткий авторський погляд на те, що відбувалося в країні в 20-30-х роках ХХ століття. Цей експеримент називався будівництвом соціалізму. З усього видно, що автор сприймав цей експеримент цілком критично і скептично, тому повість набула жанру сатири. На думку М. Булгакова, нова радянська людина – це симбіоз бродячого собаки та алкоголіка.
Письменник вважав неможливим втручання в звичайний хід історії, який міг зашкодити й самим експериментаторам. І дійсно, як бачимо, історія це підтвердила.
- Порівняйте Шарика з Шариковим, заповніть таблицю, користуючись словами з довідки ( нещасний, добродушний, нахабний, дурний, зухвалий, підступний, відданий, хитрий, іронічний, аморальний, самовпевнений, милий, жорстокий, довірливий, продажний, грубий, романтичний, безграмотний, агресивний):
|
Шарик |
Шариков |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У Шарикову поєдналися якості собаки й донора — п’янички Чугункіна, до того ж лакейська філософія Шарика, його конформізм та інстинкт самозбереження в поєднанні з агресивністю, хамством, пияцтвом Клима Чугункіна породили справжнє чудовисько. Мозок Шарикова розвинений дуже погано: те, що було майже геніальним для собаки, примітивне для людини. Автор підкреслює в ньому собачі риси: прихильність до кухні, ненависть до котів, любов до ситого життя. Шариков зубами ловить бліх, а в розмові обурено гавкає. Проте не зовнішні прояви собачої натури турбують мешканців квартири на Пречистенці. Нахабство, що здавалася безпечним у собаці, нестерпне в людині, яка своєю поведінкою тероризує всіх мешканців будинку. Собака зовні перетворився на людину, але справжнього досвіду людського життя не отримав. Шариков практично нічого не знає й не хоче знати: він тільки хоче їсти, пити й розважатися, що завжди було притаманне масовій свідомості. Шариков цілком поділяє привабливу для черні ідею «усе поділити», право «простої людини» на всі блага життя тощо.
Преображенський, як будь-яка культурна людина, розвивався природним шляхом, поступово знайомився зі світом, усвідомлював, що є добро, що є зло, вбираючи накопичений людством культурний досвід і знання. І що більше людина дізнається, то більше може зрозуміти й самостійно оцінити певні факти. Тому професор критично ставиться до всього, що відбувається в країні з 1917 року. Він відкидає революційну теорію й практику, справедливо вважає, що досягти матеріального добробуту, життєвих благ можна лише працею, знаннями та вміннями. Не походження робить людину людиною, а користь, яку вона приносить суспільству.
Рушійна сила конфлікту в повісті — постійне зіткнення розумних уявлень про суспільство професора Преображенського та абсурдних поглядів нових господарів життя. Відтак, за особистісним конфліктом «професор — Шариков» автор зображує вічний конфлікт натовпу, масової свідомості з інтелектом, культурою.
Швондер потурає нахабству Шарикова, розповідаючи про його права, про те, що потрібно все поділити. Швондер сам гаряче вірить у те, що проповідує нова влада, він сам готовий відмовитися від благ і зручностей в ім’я світлого комуністичного майбутнього. Ця людина у своєму розвитку пішла не набагато далі самого Шарикова: навіть керувати роботою домкому по-справжньому не може. Він ненавидить професора, тому що відчуває ворожість ученого, його справжню антиреволюційну сутність. Для Швондера Шариков — інструмент боротьби з професором: адже це Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права, озброює «ідейною фразою», вчить Шарикова вимагати житлову площу, разом вони пишуть донос на професора. Тому Швондер — персонаж-двійник Шарикова.
Прізвище професора «Преображенський» від дієслова «перетворювати», що підкреслює творчий, перетворювальний зміст занять професора. Преображенський, усвідомлюючи, що його досвід створення «нової людини» не вдався, розуміє всю небезпеку, помилковість результатів експерименту й виправляє свої помилки. Зовсім іншу життєву позицію в повісті займає Швондер — нерозумна людина, яка наділена владою. Він не може передбачати наслідків своїх дій. Шариков, зі своїм обмеженим інтелектом і повною відсутністю моральних цінностей, не лише без проблем пристосовується до будь-яких умов, але й виявляє агресивність, що легко спрямувати куди завгодно, навіть проти своїх творців. Тому в повісті професор каже: «Ну так от, Швондер і є найголовніший дурень».
«Ну так вот, Швондер и есть самый главный дурак. Он не понимает, что Шариков для него более грозная опасность, чем для меня. Ну, сейчас он всячески старается натравить его на меня, не соображая, что если кто-нибудь в свою очередь натравит Шарикова на самого Швондера, то от него останутся только рожки да ножки».
Зовні шарикови нічим не відрізняються від людей, але їхня тваринна сутність тільки й чекає на момент, щоб виявитися. І тоді вони перетворюються на монстрів, які за першої нагоди схоплять ласий шматок, скидають людську маску і демонструють справжню сутність.
Тому М. Булгаков уважав революцію втручанням у природний хід речей, наслідки якого насправді виявилися трагічні для всього народу.
