Терапевтична казка КОРАБЛИК
Кораблик – терапевтична казка. Казкотерапія для дітей
Вік: 6-9 років.
Спрямованість: Небажання вчитися. Негативне, негативне ставлення до навчання. Нерозуміння змісту навчання.
Ключова фраза: "Не хочу вчитися!"
Жив-був маленький дурненький Кораблик. Він увесь час стояв у гавані і ніколи не виходив у море. Кораблик лише спостерігав інших кораблів, як вони покидали гавань і йшли в безмежну далечінь, туди, де зливається небо з горизонтом. Кожен корабль мав свій шлях, вони багато знали і добре вміли орієнтуватися в безкрайніх просторах. А потім, коли мандрівники поверталися, їх радісно вітали люди, а наш маленький Кораблик лише сумував за ними.
Хоча він був сміливим і не боявся бурі, але він страшенно не хотів вчитися. Тому він міг заблукати в далекому морі. І ось одного разу, надивившись інші кораблі, Кораблик вирішив: «Подумаєш, навіщо мені багато знати, адже я сміливий, і цього вистачить, щоб вийти в море». І вирушив він у подорож. Його одразу підхопило хвилею і понесло у відкрите море. Так кораблик плавав кілька днів. Йому вже захотілося повернутися до гавані, він уявив, як радісно його зустрічатимуть після подорожі. Але раптом він зрозумів, що не знає дороги. Він почав шукати знайомий маяк, яким орієнтувалися інші кораблі, але його було видно.
Тут стали насуватися хмари, все навколо стало сірим, море сердитим — насувалася буря. Кораблику стало страшно і він почав кликати на допомогу, але поряд не було нікого. Тоді Кораблик засумував і почав жаліти, що не хотів навчатися, так би він давно вже повернувся до своєї гавані.
І раптом удалині він побачив слабкий вогник. Кораблик вирішив плисти до нього і чим ближче він підпливав, тим ясніше бачив величезний Корабель, що плив додому. Він зрозумів, що маленький Кораблик загубився, і йому потрібна допомога.
Великий Корабель узяв його з собою і, доки вони пливли, розповідав кораблику все, що знає сам, а Кораблик усе намагався запам'ятати, нічого не проґавити. Він зрозумів, якої помилки припустився, коли не хотів вчитися. Йому захотілося стати дуже вченим та допомагати іншим Кораблям. Поки Кораблик плив з Кораблем, вони потоваришували, і він дуже багато дізнався. Так вони незабаром увійшли до гавані. Хмари розвіялися, море стало спокійним, небо чисте, яскраво світило сонечко.
І тут раптом Кораблик побачив, як на причалі вже зібралися люди, котрі зустрічали Кораблі. Грала музика, у Кораблика здійнявся настрій і він навіть став пишатися собою, адже він стільки всього подолав і впізнав.
З того часу Кораблик почав багато подорожувати, і щоразу набував нових знань, а коли повертався — його радісно зустрічали люди та інші кораблі, його не вважали вже маленьким і дурним Корабликом.
Питання для обговорення
Чому Кораблик не хотів навчатись?
Чому Кораблик загубився?
Що зрозумів Кораблик у результаті своєї пригоди?
